Сайт для электриков Четверг, 24.08.2017, 11:38
Приветствую Вас Гость | RSS
Интересное

Полезное

Меню сайта

Наш опрос
Оцените мой сайт
Всего ответов: 106

"МОНТАЖ КАБЕЛЬНИХ ЛІНІЙ”

1     Загальні відомості.

2     Технічні умови на монтаж

3     Прокладка кабелів

4     Монтаж КЛ

5     Монтаж кабельних закладень і з’єднувальних муфт

1 Загальні відомості

КЛ- називається лінія для передачі електричної енергії, яка складається з одного або декількох паралельних кабелів з з’єднувальними, стопорними або кінцевими муфтами та деталями кріплення.

Відповідно із ГОСТ 15845-80 кабелем називають виріб, котрий складається з однієї або більш ізольованих жил, які заключні в герметичну оболонку, зверху якої може бути броня, або захисний покров.

Для каналізації електроенергії, а також для з’єднування різноманітних елементів електроустановок використовують кабелі. Вони  розподіляються на контрольна та силові.

Силові кабелі призначені для передачі і розподілу електричної енергії. Основними елементами всіх кабелів є струмоведучі жили, ізоляція, екрани, оболонка і зовнішні захисні покриття. У залежності від призначення і умов роботи кабелі можуть не мати екранів та зовнішніх захисних покрить .

Жилою кабелю називають один або кілька скручених дротів. Струмоведучі жили виготовляють переважно з алюмінію, рідше з міді. Залежно від кількості їх силові кабелі розділяють на одно -, дво -, три - і чотирижильні. Струмоведучі жили кабелів виготовляють круглими, секторними або сегментними з одного або декількох дротів. Окремі дроти жили скручені. Якщо кабель має четверту жилу трикутної форми, то вона розміщується в центрі кабелю.

 

Ізоляція забезпечує електричну міцність жил і кабелю в цілому. Кабелі, призначені для вертикальних прокладок, мають збіднілу просочену ізоляцію або не стікаючу масу.

 

2 Технічні умови на монтаж

2.1 Підготовка до монтажу

Для підготовки проекту проведення робіт повинна бути вивчена проектна документація:

-         пояснювальна записка до проекту;

-         плани трас з прив’язкою КЛ до споруджень, з позначенням перетинання інженерних комунікацій і показанням глибини їх закладання;

-         повздовжній профіль перетинання КЛ інженерних комунікацій з вказівкою способу  захисту кабелю від різноманітних впливів (механічних, хімічних);

-         кабельний журнал, специфікація на кабелі, муфти та матеріали;

-         матеріали узгодження траси КЛ із організаціями енергопостачання (енергонагляд).

 

2.2 Підготування трас

Проектування і спорудження кабельних ліній виконують на підставі техніко-економічних розрахунків. Трасу лінії вибирають з урахуванням найменшої витрати кабелю, уникаючи по можливості ділянок з агресивними складовими, які мають  хімічні речовини, що руйнують сталеву броню оболонки кабелю. Найменша відстань між кабелями і нафтою або газопаропроводом – не менше 0,5 м.

При розміщенні кабелів слід по можливості уникати перехрещувань їх одного з одним, та інженерними спорудами. У селищах кабельні лінії потрібно, як правило, прокладати під тротуарами. По дворах, а не по проїзній частині.

Велику небезпеку для кабелів становить додаткове нагрівання їх трубопроводами. Траси кабельних ліній повинні бути віддалені від них. У місцях зближення їх з теплопроводами слід вживати спеціальних заходів щодо захисту кабелів від перегрівання.

При перетині кабельних ліній між собою і кабелями зв’язку необхідно, щоб останні були вище силових, а силові кабелі вищої напруги слід прокладати під кабелями нижчої напруги між ними повинен бути прошарок землі товщиною не менше 500 мм. Поблизу електрифікованих доріг оболонки кабелів руйнують блукаючі струми, тому траси з кабелями в металевих оболонках не повинні проходити біля них. При перетинанні залізничних шляхів і шосейних доріг кабелі прокладають в тунелях, блоках або трубах по всій ширині зони відчуження на відстані не менше 1 м від полотна доріг і не менше 0,5 м від дна водовозної канави.

 Тільки суворе дотримання встановлених правил прокладки кабелів може служити гарантією надійності роботи кабельних ліній.

 

3 Прокладка кабелів

КЛ прокладають безпосередньо в землі, у воді – через водойми і ріки, у повітрі - в кабельних  спорудженнях і виробничих приміщеннях: на лотках, коробах, тросах, естакадах; підземних спорудженнях, тунелях, каналах, блоках, трубах та підземних залізобетонних конструкціях, лотках, колекторах;

У сільській місцевості прокладання кабелів у траншеях є най економнішим за капітальними витратами і витратами кольорового металу. При цьому рекомендується в одній траншеї прокладати не більше шести кабелів і відстань між ними по можливості збільшувати до 200-300 мм.

Кабельні лінії прокладають так, щоб у процесі монтажу й експлуатації виключити можливість виникнення в них небезпечних механічних напружень і пошкоджень. Кабелі необхідно укладати з запасом 1-3% по довжині (змійкою). Достатнім для компенсації можливих зсувів ґрунту і температурних деформацій. Кратність допустимого радіуса  вигину до зовнішнього діаметру кабелю залежить від марки: багатожильні кабелі з паперовою просоченою ізоляцією – 20;

з гумовою пластмасовою  ізоляцією і броньованою оболонкою –10 і з не просоченою – 6.

Траншеї для прокладання кабельних ліній безпосередньо в землі повинні мати підстилку, зверху кабелі слід засипати дрібною землею без каміння. Глибина траншеї повинна становити 800 мм. Щоб забезпечити вкладання кабелю на глибину 700 мм. Допускається зменшення глибини закладання до 500 мм на ділянках довжиною до 5 м при вводі лінії в приміщення, а також у місцях їх перетинання з підземними спорудами при умові захисту кабелів від механічних ушкоджень. Ширина дна траншеї повинна бути не менше 350 мм при прокладці одного-двох кабелів, а відстань між ними – не менше 100 мм. При прокладці трьох-чотирьох – ширина дна траншеї – 600 мм, при збільшені кількості кабелів ширину дна траншеї збільшують на 200 мм на кожний кабель.

Кабель напругою до 20 кВ вкладають  на перетинанні вулиць – глибиною 1 м при паралельній прокладці декількох кабелів в одній траншеї відстань між ними по горизонталі складає 100 мм для  кабелів до 10 кВ, а також між ними і контрольними кабелями; відстань між контрольними кабелями не нормується. При прокладці кабелю біля будинків  мінімальна відстань повинна бути  - 0,6 м. Відстань у світу від КЛ до заземлених частин і заземлювачів опор ПЛ 1 кВ повинно бути не менше 5 м. Кабелі при напрузі нижче 35 кВ повинні бути захищені від механічних ушкоджень  плитами або цеглою в один шар поперек траси кабелю.

Монтаж кабельних ліній у виробничих приміщеннях

КЛ повинні бути доступні для огляду і ремонту, захищені від можливих механічних пошкоджень, віддалені від нагрівальних поверхонь.

Проходи для людей можна пересікати кабельними лініями на висоті не менше 1,8 м від пола. Всі габарити  і розміри по прокладці кабелів визначаються ПУЕ- 86. В підлозі або в стелі кабелі дозволяється прокладати тільки в каналах або трубах. Труби повинні мати внутрішній діаметр не менше 1,5 кратного зовнішнього діаметра  кабелів. Проходи кабелів через стіни, перегородки і перекриття з дерева або інших спалимих матеріалів повинні бути виконані в трубах діаметром не менше 100 мм.

Кабелі, що прокладаються всередині приміщень, не повинні мати зовнішніх захисних покрить із спалимих волокнистих речовин. Їх слід міцно закріпляти спеціальними затискачами. Відстань між сусідніми кріпленнями повинна бути при горизонтальній прокладці 0,8-1 м і до 2 м при вертикальній прокладці.

Забороняється:

-    закривати кабелі наглухо у поли або перекриття;

-    відкрито прокладати кабелі по кліткам сходів;

-    засипати силові кабелі в каналах піском.

Всі з'єднання і відгалуження кабелів виконують у чавунних і епоксидних муфтах, які захищають кабель від вологи і охороняють його  від механічних ушкоджень. Кабелі приєднують до затискачів споживача муфтами і запакуваннями.

Кабельні муфти повинні забезпечувати у місці з'єднання електричну міцність не менше міцності кабелю у суцільному місці, необхідно механічну міцність на розтягування, герметичність.

Маркування кабельних ліній. Після закінчення монтажу кабельної мережі траси кабельних ліній наносять на план з прив’язкою  їх координат до існуючих постійних орієнтирів. Кожна кабельна лінія повинна  мати свій номер або найменування. Якщо кабельна лінія складається з декількох паралельних ліній, то кожний кабель повинен мати такий ж номер з додаванням букв А.Б.В і т.д. Відкрито прокладені кабелі, а також усі кабельні муфти повинні мати бирки з позначенням: на бирці – марки, напруги, перерізу, номеру або найменування лінії; на муфтах додатково – номер муфти і дату монтажу.

На кабелях, котрі прокладені в кабельних спорудженнях, бирки повинні розташовуватись по довжині через кожні 50 м.

При прокладці КЛ по рилі повинні бути встановлені знаки через кожні 500 м, а також у місцях зміни напрямку траси. На пізнавальних знаках вказується номер пікету (наприклад ПК-17) і знак напруги – червоним кольором, інша інші написи чорним кольором.

Поиск

Календарь
«  Август 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбВс
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031

Архив записей

заработок

Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0

счетчик

Copyright MyCorp © 2017Сделать бесплатный сайт с uCoz