Сайт для электриков Четверг, 19.10.2017, 01:17
Приветствую Вас Гость | RSS
Интересное

Полезное

Меню сайта

Наш опрос
Оцените мой сайт
Всего ответов: 106

Главная » 2011 » Сентябрь » 11 » Прокладка проводів та кабелів на сталевих смугах
10:43
Прокладка проводів та кабелів на сталевих смугах

Прокладка проводів та кабелів на сталевих смугах

У якості несучих сталевих смуг застосовують: смуги монтажні перфоровані К200 і стрічки сталеві шириною 16 мм, товщиною 0,8 мм, стрічку гаряче - або холоднокатану стандартну, шириною 20...30 мм, товщиною 1,5...3 мм, оцинковану або пофарбовану.

Кріплення смуг і стрічок роблять упритул до основи по всієї довжині траси, за винятком кутів повороту. Відстань між точками кріплення смуги до основи повинна бути не більш 0,8...1,0 м, а від кінців лінії – 50...70 мм.

По цегельним і бетонним основам смуги кріплять сталевими дюбелями-цвяхами, що забиваються будівельно-монтажними пістолетами ПЦ-52 (дюбеля для цегли, бетону та металу) або піротехнічною оправкою ОДП-6 (дюбеля ДГП). При наявності в смузі отворів можливо також кріплення шурупами на розпірних пластмасових дюбелях.

 

 

Рисунок 1 -  Кріплення кабелів на металевих смугах і стрічках: 1 - смуга;

                      2 - дюбель-цвях; 3 - кабель; 4 - смужка з пряжкою.

До металевих конструкцій і заставних деталей смуги кріплять електрозварюванням в окремих точках. Допускається замість смуги або стрічки застосовувати сталевий гарячекатаний оцинкований або пофарбований дріт (катанку) діаметром 5-8 мм. Кріплення кінців дроту до основи виконують за допомогою кінцевих анкерних платівок пристрілюванням або приварюванням до металевих заставних деталей і конструкцій.

По підготовленій трасі вимірюють довжину окремих ділянок проводки і роблять заготівлю проводів і кабелів відповідної довжини з запасом для запровадження в коробки і електроустановочні вироби. Мірні відрізки кабелю прокладають по трасі, пропускають через проходи і закріплюють смужками К404, К405 із пряжками К407 або смужками-пряжками К395 і вводять у з’єднувальні коробки, установлені при першій стадії монтажу під час підготування траси.

Сталеві смуги і дріт (катанка) підлягають обов'язковому заземленню або зануленню, крім смуги і дроту, по яким прокладені кабелі з заземленої або зануленою металевою оболонкою або бронею. З метою скорочення трудовитрат монтаж електропроводок рекомендується виконувати індустріальними методами з попередньою заготівлею сталевих смуг із приварюванням бандажних смужок у МЕЗ.

 

Прокладка проводів і кабелів на натягнутому сталевому дроті (струні)

Дротом як несучим елементом електропроводки називається сталева проволока або сталевий канат, натягнутий у повітрі, необхідний для підвісу до них проводів, кабелів або їх пучків.

Струною як несучим елементом електропроводки називається сталева проволока, натягнута впритул до поверхні стіни, стелі і т. і., необхідна для кріплення до неї проводів, кабелів чи їх пучків.

Дротовими називають електропроводки, вироблені спеціальними дротовими, захищеними та незахищеними ізольованими проводами і неброньованими кабелями, підвішеними до натягнутого сталевого дроту.

Головною перевагою дротових електропроводок є простота вироблення і висока індустріалізація монтажу. Тут відпадає необхідність в проведенні великого об'єму пробивних робіт для встановлення крепіжних деталей, знижуються трудові витрати і вартість монтажу.

Дротові електропроводки широко використовуються для проведення освітлення в типових тваринницьких і пташиних приміщеннях з залізобетонним перекриттям, в приміщеннях з високою стелею, під навісами в зерносушильних пунктах, в закритих і відкритих складських приміщеннях, на стоянках транспорту, естакадах, спортивних майданчиках і т. і. Найчастіше їх розміщують під перекриттям вздовж приміщення по лініях розміщення світильників. Також дротові електропроводки розміщують вздовж стін з'єднувальних коридорів тваринницьких приміщень, блоків теплиць паралельно іншим інженерним комунікаціям. Вони можуть використовуватись для підключення до джерела різноманітних електроприймачів.

Монтаж дротових електропроводок проводять у дві стадії. На першій стадії монтажу проводять всі підготовчі роботи. Просвердлюють в дерев'яних чи цегляних стінах (в останніх можуть пробивати) крізні отвори для вводу проводів живлення, для установки анкерів або натяжних крюків в протилежних кінцях приміщення. Встановлюють і закріплюють закладні деталі і крепіжні конструкції для установки групових щитків, вимикачів, штепсельних розеток, проміжного кріплення дроту до балки чи перекриттю. Закріплюють на стінах анкери або натяжні крюки.

Рисунок  2-  Відгалуження від проводу АРТ в коробці У245: 1 - дротова коробка У245; 2 - скоба; 3 - відгалужу вальні затискачі для дротів; 4 – гвинт заземлення; 5 - гнучкий перемикач; 6 - відгалуджувальний затискач на дроті; 7 - дріт.

Для дротових електропроводок краще використовувати спеціальні дротові проводи АРТ, АВ'ГВ, АВТВУ. В тваринницьких приміщеннях і птахофермах зручним є дротовий провід АВТВУ. Дріт і струмоведучі жили ізольовані уособлено полівінілхлоридним пластикатом, а потім звиті. В приміщеннях без агресивного середовища для дротових електропроводок вигідно використовувати спеціальні відгалуджувальні коробки, котрі штампують із листової сталі товщиною З мм. В коробці закріплена сталева планка, котра знизу має крюк, а зверху - отвір для вертикального кріплення дротового проводу. Крюк погрібний для підвіски світильника. Коробка має пристрій для закріплення тросу. Технологія виконання дротової електропроводки на стенді в залежності від типу відгалуджувальних коробок , марки проводу або кабелю може дещо змінюватись.

Монтаж освітлювальної дротової електропроводки часто виконують незахищеними ізольованими проводами (наприклад АПВ). котрі кріплять пучком до дроту або сталевої проволоки, захищеної полівінілхлоридним пластикатом, через 200...300 мм за допомогою бандажів із перфорованої полівінілхлоридної стрічки та кнопок. В усіх випадках кріплення до дроту неброньованих кабелів і незахищених проводів відстань між бандажами не повинна перевищувати 0.5 м. До дроту кріплять також і відгалуджувальну пластмасову коробку. В неї вводять магістральні проводи і відгалуження до світильника. Останній кріплять також до дроту. В коробці кінці проводів з'єднують згідно схеми найчастіше зварюванням. Місця з'єднання проводів ізолюють шляхом натягнення на них ізолюючих ковпачків або ізоляційною стрічкою.

Кінці проводів вкладають в коробку і зачиняють кришкою. Металеві корпуса світильників приєднують до нульового захисного проводу (якщо корпуса світильників металеві).

На другій стадії електромонтажних робіт прокладають проводи або кабель від вводу до групового щитка і від групового щитка до дротової електропроводки, встановлюють щиток, підключають до нього вхідні і вихідні проводи. Дротову електропроводку, зібрану на стенді, розкатують вздовж приміщення і на обох кінцівках роблять петлі. Одну петлю зачіпляють за анкер, закріплений на стіні, а іншу - за натяжну муфту. За допомогою блоків дріт натягують і зачіпляють за другий анкер на протилежній стіні приміщення. При великих прольотах дротову заготовку тимчасово закріплюють на висоті 1.5 м для правки та позбавлення дефектів, що виникли при перевезенні. Остаточно дріт натягують за допомогою натяжної муфти і в визначених точках підвішують до стелі. Стріла провису дроту в проміжках між кріпленнями регулюється від 1/40 до 1/60 довжини прольоту (в прольоті 6 м стріла провису має складати 100... 150 мм, а в прольоті 12 м- 200...250 мм). Зусилля натягу дроту не повинно перевищувати 10% від допустимого для даного типу дроту. Зрощувати дріт в прольоті не дозволяється.

Для попередження розкачування проводок в точках підвісу встановлюють розтяжки. В місцях переходу з дроту па стіну проводи не повинні відчувати механічних навантажень.

В промислових сухих та вологих приміщеннях сталевий дріт дозволяється використовувати в якості нульового робочою проводу, якщо його провідність складає не менше 50% провідності фазного проводу.

Па лініях з нульовим проводом несучий дріт приєднують до нульового проводу гнучкою мідною перемичкою перерізом 2.5 мм2, а на лініях з ізольованою нейтраллю його приєднують до шини, з'єднаної з контуром заземлення. Не дозволяється використовувати дріт в якості заземлюючого провідника.

Сталевий несучий дріт з обох кінців приєднують до нульового захисного проводу, а електропроводку приєднують до мережі живлення.

В патрони світильників вкручують лампи і випробовують робочу електропроводки. При нормальній роботі всіх світильників вкручують скляні ковпаки.

Рисунок 3 - Дротова проводка кабелем або захищеним проводом: 1 - дріт; 2 - кабель або захищений провід; 3 - смуга - пряжка; 4 - відгалуджувальна коробка з сальниковими проводами; 5 - основа для кріплення дроту, коробки і світильника; 6 - світильник.

Якщо освітлення виконується газорозрядними лампами, тоді світильники до дроту або стелі підвішують безпосередньо в приміщеннях і зразу ж підключають до магістральної електропроводки в відгалуджувальних коробках за допомогою гвинтових затискачів.

При відсутності спеціальних проводів дротові електропроводки можуть виконуватись неброньованими кабелями АВРГ, АНРГ, АВВГ, АПВГ або незахищеними ізольованими проводами АПВ, АПР, АПРТО та інші (в тваринницьких приміщеннях і птахофермах - тільки АПВ), котрі кріплять до сталевого дроту діаметром 3...6.5 мм, сталевої оцинкованої або гарячекатаної проволоки з лаковим покриттям діаметром 5...8 мм.

Струною як несучим елементом електропроводки називається сталева проволока, натягнута впритул до поверхні стіни, стелі і т.п. призначена для кріплення до неї проводів, кабелів або їх пучків. Прокладку захищених проводів і кабелів по будівельним основам використовують в промислових приміщеннях. Проводи і кабелі прокладають безпосередньо по поверхні стін на струнах (рис 2.4).

При прокладці проводів і кабелів на струнах значно трудоємні діропробивні роботи та кількість крепіжних виробів.

Рисунок – 4 Прокладка на струні: 1,2 - кабель; 3 - бондажна смуга  - пряжка; 4 - струна; 5 - кінцеве кріплення струни; 6 - скоба.

В якості несучих конструкцій використовують монтажні перфоровані стрічки і стрічки шириною 16 мм і товщиною 0,8 мм. гарячекатану або холоднокатану стрічку шириною 20-30 мм і товщиною 0,8-1,5 мм.

В якості несучої струїш використовують оцинковану проволоку діаметром 3-4 мм, яку натягують впритул до основи і закріплюють по кінцям натяжними пристроями або без них. Натяжні пристрої встановлюють на відстані не більше ніж 40-60 м відповідно для проволоки діаметром 3-4 мм, а проміжні кріплення струни встановлюють на відстані 3-4 м.

 

Рисунок 5 -  Струнна проводка: 1 - струна; 2 - 3 - кріплення струни.

Прокладку проводів і кабелів на струнах роблять по бетонним, цегельним, керамічним та металевим основам у цехах, службових приміщеннях, коридорах і підвалах виробничих будинків. У якості несучої струни застосовують сталевий оцинкований дріт діаметром 2-3 мм. Діаметри струн, відстані між кінцевими і проміжними кріпленнями й інші конструктивні елементи освітлювальних електропроводок вибирають у залежності від перерізу проводів і кабелів. У якості кінцевих натяжних кріплень застосовують спеціальні струнні анкери або натяжні муфти. Кріплення струнних проводок до будівельним основам виконують сталевими дюбелями-цвяхами, що забиваються будівельно-монтажними пістолетами, дюбелями типу ДГР (крім оштукатурених основ), що забиваються ручними оправленнями, або шурупами на пластмасових розпірних дюбелях.

 

Рисунок 6 - Дротова електропроводка: а) загальний вид: б) кріплення дроту через натяжну муфту: в) кріплення дроту: 1 - несучий дріт; 2 -3 - натяжна муфта: 4 - анкер: 5 - відгалуження від магістралі заземлення: 6 - дюбель типу ДГ; 7 — гайка; 8 - шайба.

 

Проводи і кабелі кріплять безпосередньо до струни металевими смужками з пряжками, смужками-пряжками, перфорованою монтажною стрічкою ЛМ із полівінілхлоридного пластика з кнопками; відстань між точками кріплення 500 мм.

Освітлювальну арматуру кріплять безпосередньо до перекриття або основи із застосуванням спеціальних кріпильних виробів. У випадку збігу кріплення підвісної арматури може бути сполучене кріплення з проміжним або анкерним кріпленням струни. Освітлювальну арматуру масою до 20 кг дозволяється закріпляти безпосередньо на струні діаметром не менше 3 мм. Струнні електропроводки повинні бути заземлені в двох точках (на кінцях лінії). Використання струн у якості  заземлюючих провідників, не припускається.

З метою зниження трудових витрат і підвищення рівня індустріалізації струнні проводки рекомендується заготовлювати на технологічних лініях у МЕЗ і в скомплектованому виді поставляти на об'єкт. Найбільше поширення одержали два засоби заготівлі струнних проводок:

·                   окремими ділянками з закріпленими на струнах проводами і кабелями, відгалуженими коробками, відгалуженнями невеличкої довжини до світильників, вимикачами і розетками;

·                    роздільна заготівля струн з анкерними кріпленнями і вузлів електропроводки без кріплення до струни разом з відгалужувальними коробками і відгалуженнями з залученими вимикачами, розетками й освітлювальною арматурою без скла.

Заготовлені струнні проводки доставляються на об'єкти в бухтах діаметром не менше 1,5 м.

 

Просмотров: 1166 | Добавил: miliarder | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Имя *:
Email *:
Код *:
Поиск

Календарь
«  Сентябрь 2011  »
ПнВтСрЧтПтСбВс
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930

Архив записей

заработок

Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0

счетчик

Copyright MyCorp © 2017Сделать бесплатный сайт с uCoz